Про готовність допомагати іншим, ставати для когось тим, хто дарує надію і вселяє впевненість, про традиції меценатства та добрі плоди, які воно приносить, на днях у межах передачі „Відкрита Церква. Діалоги“ на „Живому ТБ“ ділився думками директор Фундації духовного відродження Львівської архиєпархії о. Тарас Милян.
— Українці хочуть робити добро! Та ще важливіше, що вони хочуть знати, як це добро діє. Приємно, що багато молоді практикує благодійництво, стараючись „доторкнутися“ до тих, кому допомагають. Тобто не просто дати щось матеріальне, а подбати, щоб це принесло користь. Тобто допомагають відповідально, — каже директор директором Фундації духовного відродження Львівської архиєпархії отець Тарас Милян. — Є чимало й тих, хто допомагає коштами, матеріальними благами, щоб у такий спосіб поділитися з іншими тим, що отримує від Господа. Загалом для багатьох вже стало стилем життя ділитися з іншими. І це відбувається постійно, не лише до свята Миколая.
Хоча священик радить розсудливо підходити до допомоги. Адже потреб завжди є багато. Важливо зуміти розрізнити допомогу, яка принесе користь і ту, що буде меркантильно використана. Каже, що перш ніж дати милостиню на дорозі, думає, чи це піде на користь.
— Завжди молю Богородицю подбати про людей у скруті, бо це перше і найважливіше, що можу зробити. Пригадую, в дитинстві в будинку, де я жив, ми всі знали одні одних, люди приділяли час спілкуванню. Зараз, на жаль, ми втрачаємо це. Хоча саме час — найбільший дарунок, який можемо дати, бо це наше життя. Зрештою, все, що маємо — нам дав Бог. Як можна подякувати за це? Допомогою потребуючим. Навіть у Святому Письмі йдеться про десятину. Я прийняв для себе рішення, що десяту частину віддаватиму на добрі справи, а не витрачатиму на власні потреби. Це справді приносить багато радості.
Отець Тарас наголосив, що у благодійності важливо дати людині не „рибку“, а „вудочку“. Маємо дбати про людей постійно, забезпечуючи їх певним ремеслом, даючи їм силу повірити в себе. Папа Франциск каже, що коли допомагаємо комусь, то „будуємо хату в Небі“.
— Українці дуже щедрі і досвід Фундації духовного відродження це підтверджує. За п’ять років діяльності ми не отримали жодного гранту від закордонних грантових організацій. Все, що робимо — це за кошти українців з цілого світу! Традицію меценатства повинні прививати насамперед батьки. Ми маємо надіятися на себе і об’єднуватися, щоб разом зміцнювати державу. Нас не виховували до благодійництва. Люди в світі заробляють мільйони і віддають це на благодійництва, залишаючи собі лише на достойне життя. Зараз і в нас є чимало людей, які розуміють, що мають вкладати в освіту, у виховання — в те, що дасть добрі плоди, — додав на завершення розмови священик.
Підготувала Наталія ПАВЛИШИН
Світлина з інтернет-джерел
Читайте також:
Пізнати безкорисливу любов
Якщо вам забракне любові — повчіться у них
Досі переконані, що не можете змінити світ?
